ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ для працівників Голопристанської районної станції юних техніків з питань охорони праці.

                                                                                                                                                            

ПОГОДЖЕНО                                                                                ЗАТВЕРДЖЕНО

Голова ПК                                                                                       Директор СЮТ

___________ ПІБ                                                               __________ ПІБ

Протокол № ____

від ______________ 20____ року

 

 

ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ

для працівників Голопристанської районної станції юних техніків

з питань охорони праці.

 

1.     Загальні відомості про навчально – виховний заклад.

     Трудова дисципліна ґрунтується на свідомому і сумлінному виконанні правил. Працівники приймаються на роботу за трудовим договором, контрактом або на конкурсній основі згідно чинного законодавства. Вони можуть працювати за сумісництвом згідно з чинним законодавством.

    Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять інструктаж (навчання) з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілім від нещасних випадків, про правильні дії при виникненні аварії.

   Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці, забороняється.

 

2.     Загальні правила поведінки працюючих на території закладу.

Працівники станції юних техніків зобов’язані:

-         виконувати правила внутрішнього розпорядку, дотримуватися дисципліни праці, працювати сумлінно;

-         виконувати вимоги з охорони праці, безпеки життєдіяльності, передбачені відповідними правилами та інструкціями;

-         берегти обладнання, інвентар, матеріали, навчальні посібники, тощо, виховувати у дітей бережливе ставлення до майна станції;

-         у встановлені строки проходити медичний огляд.

 

3. Основні положення Закону України «Про охорону праці», кодексу законів про працю та інших нормативно – правових актів з охорони праці.

Коло обов’язків (робіт), що їх виконує кожен працівник за своєю спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається посадовими інструкціями (конкретно для даного випадку) і положеннями, затвердженими в установленому порядку, правилами внутрішнього трудового розпорядку навчально – виховного закладу.

    Час початку і закінчення роботи встановлюється у відповідності з режимом робочого дня і затверджується директором. Робочий час педагогічних працівників визначається навчальним розкладом, графіком роботи. Тривалість робочого дня обслуговуючого персоналу і робітників визначається графіком, який складається відповідно до встановленої тривалості робочого часу на тиждень.

    На бажання працівника, який працює у святковий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Охорона здоров’я вихованців під час навчально – виховного процесу повинна бути організована так, щоб заздалегідь виключити можливі несприятливі наслідки, а заходи щодо виконання вимог норм, правил та інструкцій з техніки безпеки,  мали попереджувальний та профілактичний характер, тобто виключали б ситуації, які можуть призвести до травматизму. Обов’язковим у роботі з охорони праці на станції юних техніків є навчання та інструктування про безпечні методи праці як працівників, так і вихованців.

Виконання вимог правил з техніки безпеки керівниками гуртків, завідуючими кабінетами, адміністрацією та іншими працівниками є обов’язковим у роботі, спрямованій на організацію безпечних та здорових умов праці співробітників, а також учнів – під час проведення занять у навчальних кабінетах, майстернях, спортивних залах.

    Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону праці, їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності визначає Закон України «Про охорону праці», введений в дію Верховною Радою з 14 жовтня 1992 року. Закон «Про охорону праці» поширюється на всіх громадян, що працюють.

    Закон наголошує , що працівник має право відмовитись від дорученої роботи, якщо створилася ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я, або для людей, які його оточують.

Закон передбачає також відшкодування моральних збитків, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до них та порушили нормальні життєві зв’язки потерпілого.

Кодекс законів про працю України

– основний закон національного трудового законодавства.

Законодавство про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянином України права розпоряджатися своїми здібностями продуктивної і творчої праці, регулює трудові відносини працівників підприємств, установ незалежно від форми власності.

Працівники мають право на:

-         відпочинок згідно з законами про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки;

-         здорові і безпечні умови праці;

-         матеріальне забезпечення у порядку соціального страхування у старості, при хворобі, втраті працездатності, а також матеріальну допомогу у разі безробіття;

-         об’єднання у професійні спілки;

-         вирішення колективних трудових конфліктів.

      Закон України «Про охорону здоров’я населення» визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи охорони здоров’я населення в Україні.

Громадяни зобов’язані:

-         піклуватися про своє здоров’я і здоров’я своїх дітей, не шкодити здоров’ю інших громадян;

-         проходити своєчасні профілактичні щеплення та медичні огляди;

-         надавати невідкладну допомогу іншим громадянам, які потрапили в умови, що загрожують їхньому життю і здоров’ю.

   Держава піклується, щоб виробниче навчання підлітків проводилося тільки з тих професій, які відповідають їх вікові, фізичному і розумовому розвиткові та стану здоров’я. Трудове навчання здійснюється під систематичним медичним контролем.

За порушення нормативно – правових актів з охорони праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, винні особи притягаються до відповідальності згідно із законодавством.

Робітники у разі невиконання ними вимог безпеки, викладених в інструкціях з безпечних методів робіт за професіями, залежно від характеру порушень, несуть відповідальність у дисциплінарному, адміністративному або кримінальному порядку.

Дисциплінарна відповідальність регулюється кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання як догана та звільнення.

Адміністративна відповідальність регулюється Кодексом про адміністративні правопорушення і передбачає накладення на службових осіб, громадян – власників штрафів у розмірі від 2 до 14 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Матеріальною відповідальністю передбачено відшкодування збитків, завданих підприємствами працівникам (або членам їх сімей), які постраждали від нещасного випадку або  профзахворювання.

Посадові особи підприємств або громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності, винні у порушенні вимог законодавства про охорону праці, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, притягаються до кримінальної відповідальності: штрафом до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на термін до 2 – х років. Якщо ці порушення спричинили загибель людей, то посадові особи можуть бути позбавлені волі на термін до 7 – ми років.

4. Основні небезпечні та шкідливі фактори, які характерні для закладу, особливості їх дії на працівників. Методи і засоби запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, знаки безпеки та сигналізації.

Причинами виникнення нещасних випадків та професійних захворювань є:

- організаційні (порушення трудової та виробничої дисципліни, незадовільне утримання і недоліки в організації робочих місць, відсутність цільового інструктажу, хиби у навчанні безпечних прийомів праці);

- санітарно – гігієнічні (підвищений вміст виробничого пилу, отруйних речовин у повітрі, незадовільний санітарний стан виробничих приміщень, незадовільне освітлення;

- технічні (незадовільний технічний стан машин, механізмів, устаткування, порушення або недосконалість технологічного процесу, порушення вимог безпеки при експлуатації транспортних засобів, неякісне проведення технічного обслуговування і ремонту машин і механізмів тощо);

- психофізіологічні (нервово – психічні навантаження, незадовільний психологічний клімат у колективі, антропологічна невідповідність працівників умовам праці, алкогольне сп’яніння).

Для запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням необхідно виконувати комплекс заходів:

- організаційні заходи (проведення навчання та інструктажів з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки; робота щодо професійного добору; здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці);

- технічні заходи (модернізація обладнання, перепланування, розміщення обладнання; впровадження автоматичного керування виробничим обладнанням);

- санітарно – виробничі заходи (придбання або виготовлення пристроїв, які захищають працівників від пилу, газів, шуму; влаштування нових і реконструкція діючих вентиляційних систем, встановлення кондиціонерів);

- медико – профілактичні заходи (придбання миючих та знешкоджувальних засобів, спецодягу тощо; організація профілактичних медичних оглядів).

 

5. Основні вимоги виробничої санітарії та особистої гігієни.

Санітарія – це система організаційних і технічних заходів, спрямованих на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання захворювань та отруєнь.

До організаційних заходів належать:

-         дотримання вимог охорони праці жінок та осіб до 18 років;

-         проведення попередніх та періодичних медичних оглядів;

-         забезпечення працюючих у шкідливих умовах лікувально – профілактичним обслуговуванням.

Технічні засоби передбачають:

-         систематичне підтримання чистоти у приміщеннях і на робочих місцях;

-         розробку та конструювання обладнання, що виключає виділення пилу, газів та пари шкідливих речовин у приміщеннях;

-         влаштування систем вентиляції та кондиціювання робочого місця із шкідливими умовами праці;

-         забезпечення захисту працюючих від шуму, вібрації, різних видів випромінювання.

Граничні норми підіймання та переміщення вантажу вручну для жінок становлять 10кг, для підлітків віком 16 – 17 років встановлені такі граничні норми переміщення та підіймання важких речей: для юнаків – 12,6кг; для дівчат – 6,3кг.

Забороняється використання побутових приміщень не за призначенням. Усі побутові приміщення повинні мати на видному місці укомплектовані аптечки. Дезинфекцію побутових приміщень необхідно здійснювати не рідше одного разу на місяць.

 

Працівник має право:

-         одержувати інформацію про стан свого здоров’я на основі висновків медичної комісії;

-         відмовитись від роботи, яка протипоказана йому згідно з медичними висновками.

Працівник зобов’язаний проходити в установленому порядку і термінах медичні огляди та виконувати медичні рекомендації.

 

6. Обставини та причини окремих нещасних випадків, які стались у закладі через порушення вимог безпеки.

 

7.     Загальні поняття з електробезпеки.

Електробезпека – це система організаційних і технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Електротравма – це травма, викликана впливом електричного струму або електричної дуги.

7.1. Особливості електротравматизму:

-         організм людини не наділений властивістю, за допомогою якої можна було б визначити наявність електроструму;

-         електротравма може виникнути без безпосереднього контакту зі струмопровідниками, частинами устаткування (ураження через електричну дугу, крокову напругу, тощо);

-         електричний струм , проходячи через тіло людини, діє не тільки в місцях контактів і на шляху проходження через організм, а й на центральну нервову систему, що спричиняє ураження внутрішніх органів (порушення нормальної діяльності серця, зупинку дихання тощо).

   Дія електричного струму на організм людини супроводжується зовнішнім ураженням тканин та органів у вигляді механічних ушкоджень електричних знаків, електрометалізації шкіри, опіків.

Електричний струм, проходячи через організм людини, спричиняє термічну, електролітичну та біологічну дії.

Термічна дія струму виявляється в опіках окремих ділянок тіла, в нагрівання до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку, що стає причиною серйозних функціональних розладів.

Електролітична дія струму виявляється в розкладанні органічної рідини крові, що призводить до значних порушень її фізико – хімічного складу.

Біологічна дія струму виявляється у подразненні і збудженні живої тканини організму, що супроводжується мимовільним скороченням м’язів.

Тривалість проходження струму через організм впливає на кінцевій результат ураження: чим довше проходження струму, тим більша можливість тяжкого і смертельного наслідку.

Правильне користування електроенергією виключає випадки ураження електричним струмом.

7.2. Основні вимоги, яких потрібно дотримуватись при користуванні електроенергією:

7.2.1.  Захист від коротких замикань (автомати, пробкові запобіжники) у електропроводці повинен бути завжди справним. Заміна заводських запобіжників, навіть тимчасово, усілякими металевими провідниками («жучками») може стати причиною нещасного випадку чи пожежі.

7.2.2.  Основною умовою безпечного застосування електроенергії у приміщеннях є справний стан ізоляції електропроводів, електроприладів і апаратів, електричних щитків, вимикачів, штапельних розеток, лампових патронів і світильників, а також електрошнурів, з допомогою яких вмикають в електромережу електроприлади, тому необхідно слідкувати за станом ізоляції, забезпечуючи своєчасний ремонт.

7.2.3.  Щоб уникнути пошкодження ізоляції, забороняється:

-         підвішувати електропровід на цвяхах, металевих і дерев’яних предметах;

-         перекручувати проводи;

-         закладати провід і шнури за газові і водопровідні труби, за батареї опалення;

-         витягати за шнур вилку з розетки.

7.2.4.  У будинках, де електропроводка зроблена закритим способом під штукатуркою, забивання у довільні місця стіни цвяхів (костилів) для підвішування штор, картин та інших предметів, а також пробивання отворів і борідок може призвести до пошкодження схованої електропроводки і ураження електричним струмом. Тому всі подібні роботи треба виконувати, попередньо переконавшись у відсутності в даному місті електропроводки.

7.2.5.  Освітлювальну арматуру і електролампи небезпечно чистити від забруднення і пилу при ввімкненому вимикачі, тобто під напругою, мокрими чи вологими ганчірками. Чистку треба виконувати при вимкненому вимикачі сухою ганчіркою, стоячи на підставці, яка не проводить електроструму.

7.2.6.  Пошкоджені вимикачі, лампові патрони, штепсельні розетки, електроприлади і апарати заборонено змінювати під напругою. Для цього прилад, апарат слід вимкнути з електромережі, а при ремонті електропроводки викрутити запобіжник (чи вимкнути апарат). Цю роботу повинна виконувати особа, яка обізнана з правилами ремонту.

7.2.7.  При користуванні переносними приладами, електроінструментами небезпечно одночасно торкатись батареї опалення, водопровідних труб та інших заземлених металевих конструкцій, тому що при пошкодженні ізоляції електричного приладу через тіло людини, яка доторкнулась до названих металевих конструкцій, пройде небезпечний для організму струм.

7.2.8.  Небезпека ураження електричним струмом може виникнути також у таких випадках:

-         при  користуванні електроприладами із пошкодженою ізоляцією, електроплитками із відкритою спіраллю;

-         саморобними електропечами, електроводонагрівачами, при заповненні водою електронагрівальних приладів(чайників, каструль, самоварів, тощо), вже ввімкнених в електромережу;

-         при порушенні порядку ввімкнення приладу у електромережу необхідно електрошнур спочатку підключити до приладу, а потім до мережі, а не навпаки;

-         при застосуванні оголених кінців проводу замість штепсельних вилок.

7.2.9.  Діти, не усвідомлюючи небезпеки, доторкаються до електроприладів, ввімкнених у електромережу, і часто отримують опіки й більш серйозні травми. Необхідно виключити можливість доступу дітей до електроприладів і відкритих розеток.

7.2.10.                    Особливо обережним треба бути при користуванні електроенергією у вологих приміщеннях, у приміщеннях із земляною, цегляною і бетонною підлогою (підвали, ванна кімната, вбиральня та інші), які є добрим провідником струму, бо за таких умов небезпека ураження електричним струмом збільшується. Тому в санвузлах та інших подібних приміщеннях не дозволяється встановлювати вимикачі і штепсельні розетки, користуватись ввімкненими в електромережу різними електронагрівальними приладами (плитками, камінами, рефлекторами), пральними машинами і переносними світильниками, а також використовувати стаціонарні світильники без запобіжної арматури.

 

8. Пожежна безпека.

8.1.         Загальні вимоги.

8.1.1.  Інструкція визначає організаційні і технічні заходи з пожежної профілактики з метою недопущення розповсюдження пожежі на випадок її виникнення.

8.1.2.  Кожен працівник зобов’язаний знати і точно виконувати правила пожежної безпеки, а при виникненні пожежі – вжити всіх залежних від нього заходів для врятування людей і гасіння її.

8.1.3.  Евакуаційні виходи, проходи, коридорні тамбури повинні утримуватися постійно вільними.

8.1.4.  У навчальних кабінетах столи, стільці необхідно встановлювати так, щоб не заставляти виходів із кабінетів.

8.1.5.  У навчальних майстернях слід суворо дотримуватися протипожежного режиму. Споруди, приміщення повинні постійно утримуватись в чистоті.

8.1.6.  У майстернях не повинно бути запасу матеріалів із дерева більше, як на один день.

8.1.7. Весь пожежний інвентар і обладнання треба утримувати у справному стані, розміщувати на видних місцях.

8.1.8.  На території не дозволяється розкладання вогнищ, спалювання сміття.

8.1.9.  У приміщеннях забороняється палити і розкидати неполадки та запалені сірники.

8.2.         Вимоги пожежної безпеки перед початком роботи.

8.2.1. У лабораторіях, реактиви та інші речовини й матеріали потрібно зберігати у шафах, що замикаються, ключі від яких повинні бути у керівників гуртків.

8.2.2. Забороняється використовувати електроприлади із пошкодженою ізоляцією, зберігати біля них рідини, які легко загораються, обгортати папером або тканиною електричні лампи.

8.2.3. Не працювати на несправному обладнанні.

8.2.4. Забороняється працювати вихованцям, електричними та іншими нагрівальними приладами без догляду керівника гуртка.

8.2.5. Перед початком роботи на газовому обладнанні перевірте наявність газу у приміщенні, наявність тяги, герметичність газопроводу, положення газових кранів. При виявленні запаху газу не запалюйте сірників, не вмикайте і не вимикайте електроприладів, викличте аварійну газову службу.

8.2.6. Перед початком роботи на електрообладнанні перевірте наявність і надійність кріплення захисних засобів і з’єднання захисного заземлення.

8.4.         Вимоги пожежної безпеки під час виконання робіт.

8.4.1. Виконуйте лише ту роботу, з якої пройшли інструктаж, не передоручайте свою роботу іншим особам.

8.4.2. Забороняється використовувати пожежний інвентар та обладнання для господарських та інших потреб, не пов’язаних із пожежогасінням.

8.4.3.  Під час експлуатації електроустановок не дозволяється:

-         використовувати кабелі і проводи із пошкодженою ізоляцією або такою ізоляцією, що втратила захисні властивості;

-         залишати під напругою електричний дріт і кабель з неізольованими кінцями;

-         переносити ввімкнені прилади та ремонтувати обладнання, яке перебуває під напругою;

-         залишати без догляду ввімкнені в електромережу нагрівальні прилади, обладнання;

-         користуватися пошкодженими (несправними) розетками;

-         зав’язувати і скручувати електропроводи;

-         застосовувати саморобні подовжувачі, які не відповідають вимогам ПУЕ щодо переносних (пересувних) електропроводів;

-         використовувати побутові електронагрівальні прилади (праски, чайники, кип’ятильники тощо) без негорючих підставок та у приміщеннях, де їх застосування не передбачене.

8.4.5. Забороняється самостійно усувати несправності електромережі і електрообладнання.

8.4.6. У лабораторіях забороняється працювати вихованцям з електричними та іншими нагрівальними приладами без нагляду керівника гуртка.

8.4.7. Зварювальні роботи під час ремонту системи опалювання, водопостачання, можуть проводитися тільки з дозволу директора станції.

8.5.         Вимоги безпеки після закінчення роботи.

8.5.1. Щоденно після закінчення занять у майстернях, лабораторіях викладачі, майстри повинні уважно оглядати всі приміщення, що закриваються, вимикати електроприлади, освітлення, усувати виявленні недоліки.

8.5.2.  Після закінчення роботи слід прибрати сміття, відходи та виробничі обрізки.

8.5.3. Після кожного заняття необхідно усі пожежо-, вибухонебезпечні речовини та матеріали винести із лабораторій у спеціально виділені місця.

8.6.         Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

8.6.1. У випадку виникнення пожежі дії працівників станцій мають бути спрямовані на створення безпеки людей, в першу чергу дітей, їх рятування та евакуацію.

8.6.2.  Кожен працівник, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, горіння, або тління різних матеріалів тощо), зобов’язаний:

-         негайно повідомити про це за телефоном: 101 пожежну частину. (При цьому слід чітко назвати адресу закладу, місце виникнення пожежі, а також свою посаду та прізвище);

-         сповістити про пожежу директора, його заступників;

-         організувати зустріч пожежних підрозділів, вжити заходів щодо гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння.

8.6.3.  Директор, його заступники, що прибули на місце пожежі, зобов’язані:

-         здійснювати керівництво евакуацією людей та гасіння пожежі до прибуття пожежних підрозділів;

-         організувати вимкнення електромережі і здійснення інших заходів, які сприяють ліквідації пожежі;

-         із метою ліквідації пожежі керівникам гуртків не можна залишати дітей без нагляду з моменту виявлення пожежі до її ліквідації;

-         залишаючи приміщення або будівлю, що постраждали від пожежі, потрібно зачинити за собою всі двері і вікна;

-         організувати перевірку наявності всіх вихованців, працівників, евакуйованих з будівлі за списками і журналами.

8.7. Порядок дій при виникненні пожежі.

8.7.1. При виникненні пожежі дії працівників навчального закладу, залучених до її гасіння, мають бути спрямовані на створені безпеки людей, і в першу чергу – дітей, їх евакуацію та рятування.

8.7.2. Кожний працівник, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів, підвищення температури у приміщення тощо), зобов’язаний:

-         негайно повідомити про це за телефоном 101 пожежну частину (при цьому слід чітко назвати адресу об’єкта, місце виконання пожежі, а також свою посаду та прізвище);

-          задіяти систему повідомлення людей про пожежу;

-         розпочати самому і залучити інших до евакуації людей із будівлі до безпечного місця згідно з планом евакуації;

-         сповістити про пожежу керівника закладу або його заступника.

8.7.3.  Директор, його заступник, який прибув на місце пожежі, зобов’язаний:

-         перевірити чи повідомлено пожежну охорону про виникнення пожежі;

-         здійснити керівництво, евакуацію людей та гасіння пожежі до прибуття пожежних підрозділів. У випадку загрози для життя людей негайно організувати їх рятування, використовуючи для цього всі наявні сили і засоби;

-         організувати перевірку наявності всіх учасників навчально – виховного процесу, евакуйованих з будівлі, за списками і журналами обліку роботи гуртка;

-         виділити для зустрічі пожежних підрозділів особу, яка добре знає розміщення під’їзних шляхів та вододжерел;

-         вивести з небезпечної зони всіх працівників та інших осіб, не зайнятих евакуацією людей та ліквідацією пожежі;

-         при необхідності викликати до місця пожежі медичну та інші служби;

-         припинити всі роботи, не пов’язані із заходами щодо ліквідації пожежі;

-         організувати відключення електромережі і здійснення інших заходів, які сприяють запобіганню поширення пожежі;

-         забезпечити безпеку людей, які беруть участь в евакуації та в гасінні пожежі, від можливих обвалів конструкцій, дії токсичних продуктів горіння і підвищених температур, ураження електрострумом тощо;

-         організувати евакуацію матеріальних цінностей із небезпечної зони, визначити місця їх складання і забезпечити, при потребі, їх охорону;

-         інформувати керівника пожежного підрозділу про наявність людей у будівлі.

8.7.4.  Під час проведення евакуації та гасіння пожежі необхідно:

-         з урахуванням обстановки, що склалася, визначити найнебезпечніші евакуаційні шляхи і виходи до безпечної зони у найкоротший термін;

-         керівникам гуртків та іншим працівникам навчального закладу не можна залишати дітей без нагляду з моменту виявлення пожежі до її ліквідації;

-         евакуацію людей слід починати з приміщення, в якому виникла пожежа, і суміжних з ним приміщень, яким загрожує небезпека поширення вогню і продуктів горіння;

-         дітей молодшого віку і хворих слід евакуювати в першу чергу;

-         у зимовий час, на розсуд осіб, які здійснюють евакуацію, діти старших вікових груп можуть заздалегідь одягтися або взяти теплий одяг із собою, а дітей молодшого віку слід виводити або виносити, загорнувши в теплі речі;

-         ретельно перевірити всі приміщення, чи не залишились у небезпечній зоні діти, які могли заховатися під столами та в інших місцях;

-         виставити пости безпеки біля входів у будівлі, щоб діти та працівники не повертались туди, де виникла пожежа;

-         при гасінні слід намагатися в першу чергу забезпечити сприятливі умови для безпечної евакуації людей;

-         слід утримуватися від відчинення вікон і дверей, а також від розбивання скла, щоб зменшити ймовірність поширення вогню і диму до суміжних приміщень.

  Залишаючи приміщення або будівлі, що постраждали від пожежі, необхідно зачинити всі двері і вікна.

 

 

9. Перша допомога потерпілим у разі нещасного випадку.

   При нещасних випадках дуже важливо до приїзду лікаря своєчасно надати першу долікарську допомогу потерпілому. Контроль за організацією надання першої долі карської допомоги, наявністю та комплектністю аптечок, справністю пристосувань та засобів надання першої допомоги, а також навчання персоналу покладається на медичних працівників та адміністрацію навчального закладу. Схема послідовності дій при наданні першої долі карської допомоги:

1.     Вивести потерпілого з оточення, де стався нещасний випадок.

2.     Вибрати потерпілому найбільш зручне положення, що забезпечує спокій.

3.     Визначити вид травми (перелом, поранення, опік тощо).

4.     Визначити загальний стан потерпілого, встановити, чи не порушені функції життєво важливих органів.

5.     Розпочати проведення необхідних заходів:

-         зупинити кровотечу;

-         зафіксувати місце перелому;

-         вжити реанімаційних заходів (оживлення): штучне дихання, зовнішній масаж серця;

-         обробити ушкоджені частини тіла.

6.     Одночасно з наданням долікарської допомоги необхідно викликати швидку допомогу, або підготувати транспорт для відправки потерпілого до найближчої медичної установи.

7.     Повідомити адміністрацію навчального закладу про те, що трапилось.

          Важливо знати обставини, при яких сталася травма, умови, які спонукали до її виникнення, та час, годину і навіть хвилини, особливо, коли потерпілий втратив свідомість.

 

9.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

       Головне при наданні першої допомоги – як найшвидше звільнити потерпілого від дії струму.

       Для звільнення потерпілого від ураженні електричним струмом необхідно:

-               вимкнути рубильник або викрутити запобіжник;

-               вимкнути струмоведучі, мережу живлення;

-               сухою палкою відкинути від потерпілого провід, який знаходиться під напругою, відтягнути потерпілого від електричних проводів, від струмопровідних частин установки. При напрузі в установках до 1000В можна взятися за сухий одяг потерпілого, не торкаючись відкритих частин тіла. Слід користуватися гумовими рукавичками або намотати на руку шарф, прогумований плащ. Рекомендується стати на ізольований предмет (на суху дошку, на згорток сухого спецодягу).

               У випадку судорожного обхвату потерпілим електричного дроту, який знаходиться під напругою, розгорнути руки потерпілому, відкриваючи його від дроту послідовним відгинанням окремих пальців. При цьому працівник, який надає допомогу, повинен бути у діелектричних рукавицях і знаходитись на ізолюючий від землі основі.

           При напрузі в електричних установках понад 1000В рятівник повинен одягти діелектричні боти, рукавиці і діяти діелектричною штангою. Якщо потерпілий при свідомості, його кладуть у зручне положення, накривають теплим покривалом і залишають у стані спокою до прибуття лікаря.

         Якщо після звільнення потерпілого від дії струму він не дихає, то потрібно негайно приступити до штучного дихання і непрямого (зовнішнього) масажу серця. Найбільш ефективним методом штучного дихання є «з рота в рот» або «з рота в ніс». Робиться це таким чином: стають з лівого боку від потерпілого, підкладають під його затилок ліву руку, а правою тиснуть на його лоб. Це забезпечить вільну прохідність гортані. Під лопатки потер